КРЕДИТ (від лат. Creditum – позика, борг, credere – вірити)

КРЕДИТ (від лат. Creditum – позика, борг, credere – вірити) – позика в грошовій або товарній формі, що надається позичальнику на умовах повернення, терміновості, забезпеченості і платності.

Основа кредиту – поява тимчасово вільних грошових коштів в процесі кругообігу капіталу.

Виконує наступні важливі функції в ринковій економіці:

а) розширює рамки суспільного виробництва в порівнянні з тим, які встановлюються наявною кількістю наявного пропозиції грошей;

б) виконує перераспределительную функцію, перетворюючи приватні заощадження, прибутку підприємств, доходи держави в позичковий капітал, спрямовуючи їх у прибуткові сфери економіки;

в) сприяє економії витрат обігу, зростання безготівкового грошового обороту, оскільки в процесі розвитку кредиту з’являються різноманітні інструменти використання банківських рахунків і вкладів (кредитні картки, депозитні сертифікати та ін.);

г) сприяє прискоренню руху грошових потоків, концентрації і централізації капіталу. Має різноманітні форми прояву.

Кредитором може бути тільки кредитна організація, в т. Ч. Банк.

Кредит не може бути безпроцентним, т. Е. Безкоштовним, якщо інше не передбачено договором.

Процентна ставка (англ. Interest rate)? це сума, зазначена в процентному вираженні до суми кредиту, яку платить одержувач кредиту за користування ним в розрахунку на певний період ( місяць, квартал, рік ).

Кредит повинен бути забезпечений, т. Е. Позичальник як гарантію повернення запозичених сум надає кредитору забезпечення у вигляді застави нерухомого та рухомого майна, в т. Ч. Цінних паперів, гарантій банків і т. Д. При порушенні позичальником зобов’язань по поверненню кредиту та відсотків по ньому кредитор звертає стягнення на заставлене майно і навіть може порушити справу про неспроможність, т. е. банкрутство, боржника.

Комерційний кредит.

Видається в товарній формі, насамперед шляхом відстрочки платежів за продані товари. Ця форма має обмежене застосування, оскільки не може, наприклад, використовуватися для виплати заробітної плати. Іншими недоліками є те, що він може бути наданий лише галузями, що виробляють засоби виробництва, галузям, що споживають їх, але не навпаки. Наприклад, машинобудівне підприємство може продати ткацькі верстати в кредит текстильному підприємству, але останнє не може надати комерційний кредит першому. Обмеженість цієї форми кредиту долається за допомогою розвитку банківського кредиту.

Банківський кредит.

Звісно ж фінансово-кредитними установами у вигляді грошових позик. Діляться на короткострокові (до 1 року), середньострокові (від 1 року до 5 років) і довгострокові (понад 5 років).

Споживчий кредит.

Надається приватним особам при покупці споживчих товарів тривалого користування. Реалізується або у формі продажу товару з відстрочкою платежів через різні магазини, або у формі надання банківської позики на споживчі цілі. Набув широкого застосування в економічно розвинених країнах світу.

Іпотечний кредит.

Надається у вигляді довгострокових позик під заставу нерухомості (землі, будівель). Використовується, як правило, для оновлення основних фондів в сільському господарстві, фінансування житлового будівництва.

Державний кредит.

Являє собою систему кредитних відносин, в якому держава може виступати одночасно позичальником і кредитором. Джерелом коштів державного кредиту служать облігації державних позик. Часто використовується для покриття дефіциту державного бюджету.

Міжнародний кредит.

Являє собою форму руху позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин. Може надаватися як у товарній, так і в грошовій (валютній) формі. Кредиторами і позичальниками виступають банки, приватні фірми, держава, міжнародні фінансові організації.

Роздільний бюджет: в чому плюси для сім’ї?

Залишити відповідь